Прийшли компактні модулі LILYGO T-ETH-Lite, з ESP32-WROVER-E та PoE, для моніторингу температури, вологості та іншого у квартирі прямо у підрозетнику. Розміри основної плати очікувані, а модуль PoE таки величенький - потрібно буде на довші кабелі припаяти, щоб все помістилось у підрозетник.

Спробував запустити LILYGO T-ETH-Lite із сенсором BME280 та ESPHome, заховавши все у підрозетник та розетку під два KeyStone модулі від Schneider Electric. І не все так добре, як би того хотілось.

Враховуючи розміри плати PoE, вирішив спробувати спаяти її на кількох проводах МГТФ 0,35 мм2, довжиною 5 см. Тут проблем немає і з некерованим світчем Netis P110C все завелось на ура. Світч має авто розпізнавання PoE приладів, є невеличка затримка перед власне активацією живлення напругою 52 В. Тоді прошив плату з використанням USB-TTL FT232RL, навіть не припаюючи. Всі наступні оновлення завантажував по OTA.

Далі припаяв модуль BME280, той, що дає можливість отримати значення атмосферного тиску і вологості, а ще і температури. Проте останній показник не точний через самонагрів сенсора, а тому його радять ігнорувати. Я спершу вирішив спробувати отримувати і температуру. Так от, сенсор запрацював, але чомусь з адресою 0x76, а не 0х77, при цьому що адресний контакт був плаваючий. Тест показав, що все працює і можна пробувати ховати у підрозетник.

У підрозетнику обтиснув Cat.6 кабель звичайним конектором, попередньо відрізавши центральний пластиковий фіксатор і заховавши кабель у термозбіжну трубку. Покрутивши модулем так-сяк, він вліз у підрозетник. Але при монтажі самої розетки, вона вже не чіплялась добре. Очевидно, модуль 60 мм в довжину без конектора в підрозетник глибиною 60 мм точно влізе. Але без конектора. Як то кажуть, прорахувався, але де?

Так подумав, що якщо скоротити конектор RJ45 на кілька міліметрів, все повинно буде влізти. І оце вперше в житті обрізав конектор пилкою. Вам порада, якщо відрізати по мінімуму (фото далі), ви просто не зможете адекватно обтиснути інструментом. Найкраще - по лінії втулки яка має фіксувати оболонку витої пари. Тоді і обтиск хороший, і розмір на кілька міліметрів менший.

Але влізло! І запрацювало. Зібрав, доправив налаштування ESPHome, полетіли пакети на Home Assistant. Але і тут біда.

При запуску все добре. Але за 30-40 хв роботи сам ESP32 і, особливо, плата PoE, яка перетворює 52 В з витої пари в 5 В живлення, суттєво нагрівається. У підрозетнику це тепло нікуди не дівається і, як наслідок, температура на сенсорі суттєво завищена - 27'С при 22'С у кімнаті. Спершу я думав що проблема у BME280, то припаяв ще DS18B20. Але і цей сенсор вперто показував 27'С.

Таким чином попереднє рішення - винести сенсор за межі розетки. Вийшов, як назвала це дружина, щурячий хвіст (фото далі). Але температура тепер правильна і точна. Потрібно придумати як обіграти той сенсор із розеткою. Але це проблема лише сенсорів температури, той же сенсор присутності, руху, освітлення та акселерометр (для реєстрації вибухів) не залежать від нагріву системи.

Ще одна проблема, яку варто зразу ж згадати - думав, що зможу використовувати половину підрозетника на власне виту пару для якогось приладу, а у другу половину ховати цей ESP32 модуль. Але тепер бачу, що мало того, що буде постійний нагрів, так ще й місця там практично немає. Отож, у тих місцях, де передбачив спарені підрозетники на підключення до інтенрнету + сенсор, сенсор поставити не вийде. Може і на краще, зроблю компактні корпуси і почеплю на стіну біля розеток. Так і проблема нагріву вирішиться.

Отож, експеримент майже успішний і є куди рухатись далі.

Продовжую експериментувати із ESPHome. Не влаштовувало мене ні нагрів датчика BME280, ні "щурячий хвіст" DS18B20. Так от, оглянувши рамку (а в мене таких багато з ремонту залишилось), побачив що у ній достатньо місця, щоб заховати всі сенсори. Більше того, BME280 ставав як рідний. Отож, година справжнього DIY і вийшло так, ніби із заводу.

Але що головне, так те, що обидва датчики тепер показують близькі значення!
Температура DS18B20 - 24,875 °C, BME280 - 25,169 °C.
І вологість BME280 почала бути більш адекватною, відносно SHT30-D в іншій кімнаті (39 % проти 32%).

Дуже задоволений результатом. В це місце залишилось поставити тільки LD2420 - датчик руху і присутності. І буде саме так, як планував.

Great success!

Запитали мене в твіттері, навіщо ці всі сенсори, а я дійсно ще не писав конкретні завдання системи. То зараз коротко і розпишу.

Квартира у мене маленька, але це є pet-проектом, з розрахунком на повторення у майбутньому. Багато раз чув, що все що роблю це забагато на цю житлову площу, але я роблю проекти які мені цікаво робити :)

Так, ще під час ремонту заклав 5 глибоких (60 мм) підрозетників на 5 приміщень. До кожного підрозетника підведена лінія витої пари Cat.6. В цих підрозетниках закладені сенсори для збору:

1. Температури. Дані температури слугують основою для опалення. Воно у мене індивідуальне, є можливість керувати котлом через реле (як більшість аналогових термостатів). Ідея проста - зі всіх приміщень зібрати температуру, вирахувати медіану і по ній оцінити необхідність запуску котла. Важливо, що саме медіану, так за наявності 2 з 5 помилково завищених/занижених даних (наприклад, при попаданні прямого сонячного проміння або що), ці дані будуть мати менший вплив на рішення. Це все формує суттєву перевагу над провідним термостатом, який розміщений в одному місці і задає температуру саме у тому ж місці.

2. Вологість. Основна ідея - мати базове значення по квартирі і окремо значення найбільш вологого місця - ванної кімнати. Тут математика така, щоб отримати відношення показника ванної кімнати до решти і оцінити необхідність примусової вентиляції. Така собі проста статистична задача, подібна до попередньої.

3. Датчики руху. Просто і банально - реєструвати рух біля вікон і дверей. Банальна потреба у сигналізації проникнення у квартиру.

4. Температура лоджії - приміщення яке сильно охолоджується зимою і сильно нагрівається літом. Знати, чи потрібно залишати двері туди відкритими, щоб речі (кілограми донорської електроніки) хоч якось збереглись.

5. Чадний та вуглекислий газ. Ці два сенсори мають мати місце у спальні, біля робочого місця та на кухні. Чадний газ, нехай навіть хибний, має бити на сполох у всі можливі способи. Краще фальшиво сповістити про перевищення, ніж задихнутись. Особливо враховуючи наявність газового котла.

Оце і все. Простий набір, який потенційно мав поміститись у підрозетники. Так, саме розміщення впливає на точність результатів, та й як виявилось, підрозетника таки замало для повноцінної системи. Щось таки буду робити навісними на стіну модулями, можливо з дисплеями. Але хочу покрити цю базову функціональність з 5 пунктів. Особливо пункти 1 та 5. Певне найбільше 5, оскільки це життєво необхідно.

P.S. Маючи під руками десятки інших сенсорів, можливо щось поміщати ще, але у цьому пості хотів написати той мінімум даних, які вважаю доцільно збирати із квартири/будинку.

Крім проектів по розумному будинку періодично згадую за радіо. Оце сьогодні залишив від ранку включеним трансівер на 10 метровому діапазоні (28 МГц) на цифрову моду FT-8, збираючи дані про всі станції, які я почую, і відправляючи ці дані в агрегатор PSKReporter (скріншот з нього).

Сонце не перестає тішити проходженням. Оце найдальший зв'язок, який сьогодні провів - з островом Фіджі. А почув був навіть острів Самоа з Тихого океану (але не чули мене). Японія взагалі як за вікном, гукни і дадуть відповідь.

Цікаво те як проходять радіохвилі на частотах 27-28 МГц залежно від сонячних умов і пори року. Знову я практично не чую Північну Америку, хоча всю зиму я з ними міг провести кілька зв'язків за вихідні. А тут навіть в FT-8 не йде.

Колись я оцього всього не знав і думав, що радіо це максимум по радіогоризонту чи супутники. Але короткі хвилі цікавіші, ніж здаються.

І так, визначився що буду робити, в обмеженій кількості, щось на розіграш, щось собі залишу:

1. Нічники із газових стабілітронів СГ-2П та СГ-16П. Багато є всяких штук на газорозрядних лампах, індикаторних лампах, а красиве світіння тліючого розряду суміші аргону, криптону та неону я ще не бачив, щоб хтось використовував у декоративних та естетичних цілях.

Для такого взяв блок живлення 12 В, бустер напруги з 12 В до 170 В, панельки, тумблери, баласт, одним словом, має вийти круто. Вчора пробував відтворити китайський ізольований бустер з 12 до 200 В, і у мене з наявних деталей чомусь не вийшло. Там схема проста - 555 таймер генерує ШІМ частотою 20-100 кГц. Цей сигнал керує мосфетом, який вже розкачує імпульсний трансформатор. Так от, схема завелась, але споживання холостого ходу досягало 0,5 А при 12 В, що явно завелике. Китайці ж пишуть по 70% ефективності, тому краще таки готовий модуль. Та й ціна у китайців за готове набагато нижче, ніж самому робити.

2. Нічник + нагрівач для рук на лампі Г-811. Схема трохи складніша, думаю використати 24 В 4А блок живлення і модуль конвертора з обмеженням по струму. На виході конвертора буде необхідних 6,3 В 4,5А, які можна буде понижувати багатообертовим резистором - тобто задавати яскравість. Самому тут теж нічого видумувати не потрібно, на все є готові модулі.

Тепер от тільки дочекатись, коли всі деталі прийдуть з Китаю. Бо корпуси беру тут, в Україні, а панельки для ламп, особливо генераторних, виявилось практично неможливо знайти. Китайці ж роблять нові, для Hi-Fi аудіотехніки.

Ще один пункт спостереження за квартирою - цього разу у ванній кімнаті. Із сенсорів - температура, вологість, атмосферний тиск і яскравість світла. Останній буду використовувати для визначення включеного освітлення у ванній, оскільки вимикач до неї звичайний, а не "розумний".

Що ще особливого тут - плати контролера, живлення і сенсорів (акуратно) покрив цапон-лаком, для стійкості в умовах високої вологості. Глянем скільки воно все протягне.

До слова, розбіжність температур між DS18B20 та BME280 тут тих же 0,3 °С.

Зразу таки експеримент зі сенсорами - зверху вологість у ванній (синім) і коридорі (рожевим) під час приймання душу. А знизу датчик освітлення чітко показує час.

По вологості очевидне зростання, аж до 90%. Далі відкривання дверей і вмикання витяжки - сенсор відреагував чудово і різко. Далі частина вологості з ванної попала в коридор і показники майже зрівнялись.

Ось чому для вирішення умови запуску витяжки писав про необхідність кількох датчиків і медіани. Без інших датчиків різниця між ванною і коридором не така і велика. Проте якщо взяти медіану, коли значення в інших кімнатах не завищене, то отримаємо більш нижчий базовий рівень, від якого і можна відштовхуватись.

Хоч і вчився на біологічному, але дисертація у мене по статистиці і статистику люблю. А такі от набори даних - саме задоволення.

P.S. Ще цікаво, як вологість впливає на сенсор яскравості освітлення BH1750. Він зі зростанням вологості почав занижувати значення у люксах. Не сильно, але таки почав.

Прийшла сьогодні нова іграшка - осцилограф FNIRSI DPOX180H.

Довго вибирав собі осцилограф на потрібні частоти (потрібний діапазон 50 Гц - 30 МГц) бюджетом в $100, і так зупинився на цьому осцилографі.

Основне джерело інформації про нюанси про дешеві осцилографи, крім десятків (під)куплених і не зовсім відгуків на YouTube, був форум від EEVBlog, зокрема тема про бюджетні осцилографи. Так мій вибір зупинився на двох - ZEEWEII DSO2512G та вже купленому FNIRSI DPOX180H. Після довгого вичитування тем, присвячених обом осцилографам, таки вибрав FNIRSI DPOX180H.

Плюси ZEEWEII DSO2512G - надійність, умовна точність і менша ціна. З мінусів - реальна смуга пропускання нижча за заявлені 120 МГц і генератор із максимальною частотою 10 МГц для синусу та 2 МГц для меандру. Генератор виглядає ніби аби просто був.

Щодо FNIRSI DPOX180H, крім теми є ось таке відео. Сумарно з цих двох джерел зробив висновок, що плюсами є близька до заявленої смуга пропускання, простота і не набагато більша ціна. Генератор на 20 МГц синус, 10 МГц меандр. З мінусів знайшов один, специфічний - вхідна ємність зависока, що спотворює меандр при вимірюванні частот менше 100 кГц. На форумі є вже варіанти рішень, які роблять гірше з іншого боку смуги вимірювання і виглядає що це проблема загалом дизайну пристрою. Хоча мені то проблемою не буде.

Загалом, гляну як воно буде у роботі для ремонту аматорських КХ трансіверів та іншої електроніки, а там вже зможу рекомендувати чи ні.

Жаль, з "генераторів" в мене під рукою тільки uSDX, але і на ньому все міряється.

Для того, щоб використовувати сенсор яскравості освітлення у ESPHome в якості сенсора включеного світла навіть нічого писати не прийшлось - є готовий модуль Analog Threshold, в який вписуєш джерело аналогового сигналу і все - у систему додається бінарний сенсор який по зміні значення змінює свій стан. Неймовірні люди пишуть ESPHome і суттєво все спрощують!

До слова, рівень 50 люкс вийшов якраз. У світлий день яскравість до 10 люкс. Світло з коридору - до 20 люкс. Включене освітлення у ванній кімнаті завжди 80-90 люкс, а додаткове освітлення дзеркала - 100-105 люкс.

На якомусь розпродажі на Алі купив собі WiFi Mini HD IP Camera A10, як назвали її китайці, за $2.99. По-перше, бо $2.99, а по друге - бракувало чогось такого малого і переносного, щоб стрімити клітку з моєю папугою коли їду далеко за місто на більш як на добу. Раніше використовував веб-камеру і дистанційне вмикання комп'ютера, але це незручно. А поки в квартирі немає власного відеоспостереження, то така маленька камера буде на якраз.

Оце вчора вечором взявся з тією камерою поекспериментувати. Є додаток на Android/iOS, можна підключатись по WiFi до камери, задавати налаштування роутера, а далі все працює автоматично, навіть віддалено. Якщо є картка пам'яті - то можна записувати відео. Окремо налаштування детекції руху та нічного ІЧ-режиму. Камера як IP камера, тільки за 3 долари.

Але камера має ще підозрілу активність. Перш за все, зразу при запуску камера з'єднується з інтернетом. Далі, для роботи через P2P, камера реєструється на інших серверах, потенційно у китайській хмарній мережі. P2P працює локально, якщо камері заборонити виходити в інтернет на роутері. Тобто, теоретично, її можна заставити працювати локально, не переживаючи за безпеку. Але цей сторонній додаток - він зайвий. Куди зручніше було б користуватись камерою напряму з Home Assistant. І так я пішов шукати, чи хтось часом не інтегрував цю камеру.

Після пошуків, таки знайшов спроби інтегрувати камеру. Ось цілий тред на форумі Home Assistant про камеру A9. У якої таке ж розташування кнопок, світлодіодної індикації та слота під MicroSD. Там же в треді знайшли купу цікавого:

- ця камера на чіпі Beken BK7252 - 32-bit 180 MHz Wi-Fi Audio/Video SoC з 2.4 GHz 802.11n, BLE 4.2, hardware AES/RSA/SHA та VGA grade motion JPEG codec. Потужний такий SoC, в якому є все, навіть апаратна криптографія.
- RTOS стоїть RT-Thread, яка ставиться на більшість таких камер. RT-Thread - операційна система реального часу з відкритим кодом, написана китайцями.
- в камері є UART по D+ та D- контактах USB або на додаткових пінах на платі.
- робота додатку базується на шифрованих командах, ключі до яких є у розробників кожного клієнтського додатку.
- отримати потік UDP пакетів із зображенням можна тільки за командою, потоку RTSP немає.

Якщо перечитати тред, то можна знайти що перше з'єднання на китайські сервери - це завантаження оновлення для RTOS. Інше з'єднання - це P2P. І, на жаль, зламати систему ще не вдалось, проте вдалось її надурити - є fake server, який емулює додаток на смартфон, а значить керує камерою, яка думає що спілкується із справжнім сервером. Ну, як рішення цікаве, але не зовсім те, чого хотілось би.

Повернусь до моєї камери. З цією всією інформацією, поліз в середину. І дійсно, там Beken BK7252, є порти UART, а значить теоретично можна було б використати цю камеру в Home Assistant. Та поки почекаю, можливо хтось таки напише кастомну прошивку і можна буде перетворити цей модуль на аналог ESP32-Cam, можливості Beken BK7252 та ESP32 таки досить подібні.

Прийшов з Китаю високочастотний резистор, якого от на вечір на швидку руку почепив на радіатор. Тут у мене все не правильно для VHF - такий еквівалент навантаження має бути в корпусі, міг гніздом і самим резистором має бути певної довжини і ширини доріжка на склотекстоліті і ще кілька нюансів. Але суто щоб перевірити резистор цього має бути достатньо. Ну і не тільки резистор, осцилограф он як показує вихід з баофенга. Синусоїда красива, хіба RMS завищена, показує поза 9 Вт потужності, коли цей баофенг максимум видає 7 з копійками.

Роки йдуть, а я все мрію про гараж-майстерню, де не потрібно буде вичищати робочу зону дочиста, бо водиться папуга-пилесос, який любить по землі збирати сміття і їсти. Особливо, після роботи з металом, де дрібна стружка могла "вистрелити" і попасти невідомо куди.

Наявність осцилографа (який міряє Vrms та Vpp з певною точністю, достатньою для радіоаматорства) та еквіваленту на велику (до 250 Вт) потужність дозволило звести кінці з кінцями з апаратурою, з якою працюю.

Так от, почну з President Jack CB radio. Купляв "як є", ремонтований, паяний і трохи не робочий трансівер на момент покупки. По даташиту, вихідна потужність для AM та FM - 4 Вт. Мої виміри показали 4-5 Вт на виході. При цьому FM складова, яка на момент покупки не працювала, працює зараз на ура (її потрібно було лише налаштувати). Для SSB заявлена середня потужність 4 Вт та 12 Вт пікової потужності. Виміряв 14 Вт середньої потужності по Vrms (значення було 27 В) та 30 Вт пікової по Vp (39 В). Тут є нюанс із вимірюванням, оскільки вимірював у FT-8, а це 100% робочого циклу у SSB, коли ж робота голосом, типовий режим для SSB модуляції, має робочий цикл 20%. Тому, якщо виробник заявляв про 4 Вт при 20% робочого циклу, то виміряні 14 Вт просто ідеально лягають на 100%. Тому так, вимірювання виглядають правильно, але такий "розігнаний" режим роботи потенційно може пошкодити вихідний каскад - маю сумнів, що виробник розраховував на тривалу роботу за такого використання. Вирішив налаштувати меншу потужність і виставив 12,5 Вт максимум при FT-8. Так, це більше, ніж повинна працювати станція, але саме стільки потрібно, аби розкачати підсилювач.

Після трансівера використовую підсилювач Lemm L200. Доволі простий лінійний підсилювач на діапазон 25-30 МГц, на одному транзисторі SD 1446 та з П-подібним фільтром на частоту першої гармоніки (50-60 МГц). Так от, виробник заявляє, що при вході 1-5 Вт вихід буде 100 Вт для AM-FM-SSB. Ще на інших сайтах можна знайти інформацію, що для AM/FM при вході 1-5 Вт на виході буде 100 Вт, але при 2-10 Вт на вході в SSB, вихід буде 200 Вт. І що не вказано, так те, що ці 200 Вт очевидно про пікову потужність, а не середню. Після вимірювань все зійшлось - при подачі 4 Вт AM/FM отримав 89 Вт на виході, що тільки на 10% менше заявленої потужності. В теорії - це може бути похибка осцилографа. Далі, міряв у SSB, даю 12,5 Вт у FT-8 (із попереднього налаштування) і на виході отримую 89 Вт за Vrms і 200 Вт по Vp, тобто пікової потужності.

До слова, про потужність в ефір. Враховуючи, що довжина фідеру у мене 64 метри, то втрачаю 1,6 дБ на тій довжині, або 30%. І тому з антени випромінюється тільки 70 Вт. Але і того менше, бо КСХ 1:1,3, а тому ще кілька Вт потужності повертається назад. Мій же дозвіл категорії А дозволяє працювати на потужностях до 200 Вт на антені. Тому можна сміливо робити потужніший підсилювач, хоча тих 70-100 Вт, на яких працюю зараз, більш як достатньо щоб мене чув весь світ аж по острів Фіджі - мій поки найдальший зв'язок.

Далі перевіряв ще один трансівер - RadioShack HTX-10. Старий монобендовий трансівер на діапазон 10 м. Він хоч і був ремонтований, але в кращому стані ніж вищезгаданий President Jack. Заявлено 7 Вт в АМ та 25 Вт у FM/SSB. Раніше не мав змоги його перевірити ці показники, тому спершу вважав що все так і є, але з часом інші аматори скаржились на якість зв'язку. Так подумав, що раз ремонтований, то можливо і пошкоджений вихідний каскад. Та сьогоднішні виміри показали інше - чистих 6,3 Вт у AM, і стабільні 27 Вт у FM та SSB. І, здається, знаю чому були скарги інших аматорів на SSB - тоді ж використовував підсилювач, у якого вхід розрахований на 10 Вт пікової потужності, а я "згодовував" йому 27 Вт - дивно, як він взагалі не згорів після такого. Але тепер хоча б знаю, що апарат справний. Думаю докупити до нього атенюатор 3 дБ 30 Вт, щоб ті 27 Вт послаблювати на 50% і далі 13 Вт давати на підсилювач. Тоді і проблем не буде. Особливо зараз, коли на 10 метровому діапазоні дуже хороше проходження, буде ідеальний час для голосових SSB зв'язків.

Так навів порядку з обладнанням. Зокрема тепер знаю, що можна інтенсивніше працювати у голосі. Цифра хоч і цікава, і вже 117 країн маю, але переважно чую тих же самих аматорів, що і завжди. А в голосі, маю надію, почую когось нового.

Дістав дирчика зі зберігання для перевірки. Стояв 7 місяців на лоджії, з оливою та повним баком. Завівся з третього оберту, не гасне, не димить, навантаження умовне в жарівку теж тримає.

Не знаю скільки можна тримати 95-тий бензин отак в баку генератора, але 7 місяців і працює ніби ок. До можливих відключень досі готовий.

UPD: двигун 4-тактний, олива з бензином окремо. 2-так певне так тримати не можна було б

Прийшли деталі до обох нічників-світильників.

Перше фото - на стабілітроні СГ16П. Напруга на лампі - 155 В, струм через лампу - 10 мА, два резистори роблять навантаження 7,5 кОм. Загальне споживання із розетки однієї такої лампи - 2,4 Вт (12 В 0,2 А). Я ж хочу три в паралель, буде до 7,2 Вт загальне споживання. Якщо тримати увімкнутим 24/7, це буде 5 кВт-год електрики на місяць, або 13 грн на місяць.

Друге фото - генераторний тріод Г-811. Споживання 24 Вт (6,3 В 3,8 А), з розетки вся система споживає 32 Вт. Проте, враховуючи наявність CC режиму у схемі живлення, регулюванням можна буде зменшити до мінімуму яскравість, чим зменшити потужність до 8 Вт з розетки. При цьому кількість світла така, як від однієї СГ-16П.

Прототипи працюють, тепер все красиво і оформити у корпуси.

Вчора заодно прийшов з Алі модуль HLK-LD2420 - сенсор (мікро)руху. По інструкціях все виглядало доволі просто, але у реальності сидів цілу ніч, щоб його запустити.

Спершу, для його налаштування можна або використати інтеграцію в ESPHome, або програму від виробника. Почав з другого. Програма сенсор впізнала, почала зчитувати дані. Оскільки це сенсор руху і наявності об'єкта у зоні сканування, а того там десяток різних налаштувань. Основні - це енергетичні рівні на трансівері, який відправляє частотно-модульовану радіохвилю частотою 24 ГГц та детектує відбитий сигнал.

Так от, у кімнаті ці рівні налаштувати не вдалось. Не знаю, чи наявність меблів з металевим каркасом, чи що, але модуль присилав постійну присутність "чогось". Щось вдалось добитись у пустому коридорі, де цей модуль і повинен був стояти. Загалом, на "розбір польотів" пішло 2 години вечором. Але запустилось.

Далі, думав, варто все інтегрувати в ESPHome, для чого канцелярським ножем підправив розетку і вмонтував модуль LD2420 силами термоклею.

Вмонтував все у підрозетник, додав налаштування в ESPHome відповідно до інструкцій і отримав... цеглину замість модуля ESP32. Тобто, він перестав вмикатись. Приїхали.

Прийшлось розбирати все з підрозетника і прошивати з USB-TTL. Прошивання вдавалось, але цеглина залишалась цеглиною. Спробував різні конфігурації, але без успіху. Єдине, що було вдало, це завантажити стару прошивку без конфігурації LD2420. І тоді модуль запускався. Явно програмна проблема, пішов шукати на форуми та тематичну тему на GitHub. В останній було багато описаних проблем, але ні в кого не виникала така ж проблема як у мене. Йшла пів друга ночі і я вже готовий був здатись і відкласти назавжди на потім.

Та спробував глянути, що ESP32 присилає на UART0 при запуску. Там побачив помилку - спрацьовує watchdog і модуль йде у ребут. Причина цьому явно код для LD2420.

Написав повідомлення в ту тему. Але ще спробував викинути налаштування LD2420 і просто додати дебагер UART порту - щоб отримувати дані з LD2420, коли він підключений. Прошивка завантажилась, модуль запускався, LD2420 мовчав. Підключив напряму до USB-TTL - живий. А з ESPHome - мовчить.

Так кілька раз пробував різні налаштування і переглянув код інтеграції. Знайшов команду отримання версії прошивки LD2420, думаю, додам собі для тесту. Додав як кнопку. Натискаю, а модуль мовчить. З USB-TTL - є відповідь. Та що ж таке?!

Тут ненароком підключив LD2420 до вже запущеного ESP32 і пішли пакети. Не просто пішли, а побігли десятками. І на кнопку почав відповідати. Ось воно, я, здається, знаю у чому проблема.

ESP32 живлю від вбудованого стабілізатора на 3.3 В. На ньому і ESP32, і BME280, і DB18B20, і, тепер вже, LD2420. І от, останньому не залишається нічого з бюджету потужності. І він просто не може запуститись на етапі запуску ESP32. А код інтеграції LD2420 в ESPHome зависає, якщо модуль LD2420 не запускається. Тому і бачив проблему з watchdog, і тому якщо запускаю модуль після запуску всього, коли на стабілізатор найменше навантаження, LD2420 запускається!

Окей, перша думка в четвертій ранку була не припаяти DC-DC на вихід PoE, щоб збільшити бюджет потужності, а припаяти модуль ключа на мосфеті AOD4184. Не питайте чому. Припаявши цей модуль, додав кнопку на GPIO, яка би вмикала чи вимикала модуль. І в навантаження модуля вже підключив живлення LD2420. Так отримав можливість вмикати чи вимикати LD2420 за потреби. Ця конфігурація ніби запрацювала, ESP32 запустився, далі вручну (хоч можна і за таймером) вмикається кнопка і запускається сенсор. Запустилось, запрацювало, я пішов спати.

Вже зранку зробив ще один розбір польотів і вирішив, що треба зробити так або так:
1. Додати DC-DC конвертор на вихід 5В з PoE, чи формувати додаткові 3.3 В. Сам конвертор приклеїти до модуля AOD4184, який має бути по замовчуванню увімкнутим. З такою конфігурацією додати нативну інтеграцію в ESPHome із затримкою запуску. Сценарій, в теорії, наступний - запуск ESP32, активація GPIO, запуск DC-DC конвертора, запуск модуля LD2420, запуск інтеграції LD2420. Якщо все запрацює, буде круто - бо і модуль запрацює і буде можливість перевантажити його, відключаючи DC-DC програмно.
2. Викинути LD2420 і поставити старий добрий інфрачервоний сенсор руху. Воно хоч простіше, але надійніше.

Таки перепаяв модуль з використанням LDO (AMS1117-3.3) і все запрацювало. З нюансами, але запрацювало. Про нюанси далі.

Спершу, перед додаванням LDO, спробував наступне. GPIO, який керує ключем подачі живлення на сенсор LD2420, має бути завжди вимкнутий на запуску плати. Додатково додана команда з пріоритетом 400 (запуск після ініціалізації процесора), яка має вмикати живлення на сенсор. Таким чином, після подачі живлення по PoE, спершу GPIO відключав живлення від сенсора, а тоді тільки після запуску ESP32 живлення подавалось знову. Далі, модуль LD2420 має пріоритет -100 (запуск в кінці після всього), тому команда по запуску сенсора відправлялась лише якщо всі складові на ESPHome вже завантажені. Такою хитрою комбінацією отримав запуск із затримкою. Затримка зменшила навантаження на LDO на платі і сенсор LD2420 почав запускатись. Але і далі не працював добре - періодично зависав і перезавантажувався. Що тільки підтвердило наявні проблеми із живленням.

Знайшов схему плати LILYGO T-ETH-LITE-ESP32, щоб розібратись, як працює живлення. Так от, плата PoE побудована на основі модуля SDAPO DP9900, який максимально видає 5 В 1.8 А. Тут явно проблем не повинно бути. Далі, на платі з ESP32, 5В з PoE подаються на діод Шотткі (падіння 0,6 В) та на ключ. Ключ блокує 5В від USB-TTL, якщо такий підключено, і якщо подається живлення по PoE. Але мене цікавить перший шлях - 5В через діод Шотткі йде на піни 5В і далі на DC-DC перетворювач SY8089A (3.3 В, 2А максимум). Дивно, що сенсору недостатньо живлення з таким бюджетом потужності. Але проблема виявилась в іншому.

Конденсатор на виході з SY8089A має ємність 22 мкФ. Це єдиний конденсатор на всю схему живлення 3.3 В. І от, ця невелика ємність суттєво просідає від одночасного запуску і ESP32, і LD2420. Особливо враховуючи, що на вхід конвертора приходить не 5 В, а 4,4 В, через падіння 0,6 В на діоді Шотткі.

Тому зробив, як писав в попередньому пості. За однією різницею - замість DC-DC конвертора використав LDO. Чому LDO? Бо попри втрати на тепло, вихідна напруга більш стабільна, ніж у імпульсних перетворювачах. Так отримав "канапку" з модуля AOD4184 та модуля ASM1117-3.3, а ще додав конденсатор 470 мкФ 10В по лінії живлення. Модуль AOD4184 тут керує не LDO, а сенсором, тому LDO працює постійно і конденсатор заряджений. І ще нюанс, вхід на LDO беру не з піна 5В (де 4.4 В насправді), а напряму з PoE плати.

Сталось чудо! Все запустилось з першого разу! Зразу ж вдалось відкалібрувати енергетичні рівні, які почали виглядати адекватно, і зразу ж сенсор почав звітувати про присутність і рух. При цьому, станом на зараз, я не побачив жодного фальшивого спрацювання. Тільки одне спрацювання, яке не передбачив - через роботу витяжки у ванній у вітряну погоду можливе міліметрове коливання дверей, якщо їх не закрили повністю, а прикрили. І цей сенсор бачить ті коливання і дає рапорт про рух. Не знаю, як з цим боротись, не знаю баг це чи фіча.

Висновок попередній такий - LD2420 надзвичайно чутливий до живлення, потребує хорошої стабілізації напруги і певного бюджету потужності на запуску. Порушення хоч однієї з цих вимог блокують запуск сенсора і, відповідно, блокується запуск ESPHome. А сам сенсор доволі хороший і досить точний. Більший відгук напишу, коли назбираю трохи даних, а так - задоволений його роботою.

Прикол - LD2420 реагує не на двері, а працює відбитою хвилею. Помітив дивні спрацювання із відстанню, яка, в теорії, не повинна детектуватись (> 2 м). І ці спрацювання відбуваються, коли двері у ванну відкритті. Думав, що це через рух дверей, але ні.

Зробив простий експеримент з різними положенням дверей і помітив, що спрацювання не залежать від дверей, а від мого руху у ванній кімнаті. Але тільки у певному положенні дверей. Якщо ж розглянути геометрію між дверима і сенсором LD2420 у тому положенні, то можна побачити, що дверна ручка прямокутної форми із хромованого металу розташована ідеально на висоті сенсора і формує кут 90° відносно умивальника. А сам умивальник, є за 2 метри від сенсора, якщо рахувати по катетах трикутника.

Тому сенсор і спрацьовує і показує цю відстань до об'єкту який рухається, працюючи відбитою хвилею. Дверна ручка банально вийшла рефлектором сигналу, через цей неймовірній збіг розміщення, форми і геометрії. Я вражений, якщо чесно.

Про повірку сенсорів вологості і тиску Bosch (кожен раз як пишу латинкою, думаю Borsch без букви r 😅) BME280.

Усі три сенсори, що використовую, звітують дуже близькі показники, які навіть буває відрізняються всього на десяті значення. Та з нещодавним використанням сенсору SCD41, який на порядок дорожче і теж калібрований із заводу, почав спостерігати стабільну різницю між BME280 та SCD41 на ± 6%. Пошукав інформації, що може бути причиною цього, почитав форум Bosch та знайшов інформацію, що попри заводське калібрування, сенсор може мати дрифт показів, особливо вологості, через стрес, викликаний подальшим використанням, транспортуванням, та навіть пайкою. І його треба калібрувати з використанням вже сил мікроконтролера, до якого вбудовують сенсор, а не самого сенсора.

Служба підтримки у більшості згаданих відповідей посилається на документ з назвою BME280 Application Note Impact of Material inside Device. В цьому документі розписуються ті ж причини і як з цим боротись. Там згадується метод калібрування з використанням двох насичених розчинів - натрій хлориду та калій ацетату. З поміткою, що це не критичні хімікати для тесту.

Дійсно, натрій хлорид, більш відома речовина як кухонна сіль, не те що не критична, так ще й наявна у більшості людей під рукою навіть у домашніх умовах. Калій ацетат теж можна знайти, а як маєте когось з лабораторій, то хімічно чистий калій ацетат взагалі не буде проблемою знайти.

А що далі? Потрібно виготовити насичені розчини, помістити досліджувані об'єкти та ці розчини у окремі герметичні контейнери та за певний час (6-12 годин) записати результати вимірювань. Насичений розчин натрій хлориду формує стабільний парціальний тиск водяної пари (себто, вологість повітря) у розмірі 75%, а калій ацетат - 23%. І обидва ці хімікати формують таке середовище за температур від 1 до 30°C. Тобто, при кімнатній температурі можна отримати досить точний результат.

Так, отримавши ці два показники, можна сформувати рівняння прямої, що проходить через дві точки, і з нього відкалібрувати показник. Або ж навіть простіше, за наявності тільки натрій хлориду, достатньо буде додати зміщення до показника, щоб він відповідав потрібному. Тобто, якщо в середовищі 75% вологості, а сенсор показує 69%, то у мікроконтролер потрібно вписати автоматичне додавання 6%, для вирівнювання показника. Або ж навпаки, відняти потрібне значення.

Все, думаю, точно потрібно зробити таку повірку. Чим і зайнявся зараз.

На сьомій годині показник відносної вологості досяг 75% і далі зберігався у межах ± 0,2% на сенсорі SCD41. Чудовий і точно калібрований сенсор, як виявилось.

BME280 занижав показник рівно на -5.5%. Так, в кінці я додав зсув для всіх BME280 на +5.5% до показників і тепер обидва сенсори показують 75,8%. Чомусь, після перепрошивки значення полізли вверх, можливо через перезапуск всієї системи після прошивки. А тому залишив ще трохи у дослідному середовищі.

Впевнено можу стверджувати що BME280 варто перевіряти, а дослід із кухонною сіллю - працює!

UPD. За кілька хвилин після перезапуску, показники з обох сенсорів повернулись до 75%. Отак, крім фактичного перебування у досліджуваному середовищі, необхідний додатковий час на стабілізацію результатів, це потрібно враховувати коли перевіряєте їх роботу.

Оце я називаю каліброваними сенсорами. Аж любо дивитись.

В доповнення теми зберігання бензину. Піднімав це питання тут, в твіттері і на круглому столі радіоаматорів (у Львові вони на 438.800 МГц в неділю о 21:00, та на 145.650 МГц в понеділок, теж о 21:00). Багато різних хороших коментарів отримав, для себе зробив висновок такий:

1. Зберігати тривало бензин у баку генератора не найкраще рішення, особливо повний бак.
2. Зберігати можна від 6 до 12 місяців, найкраще у металевих каністрах.
3. Після 6 місяців бензин ще можна використовувати, але тоді найкращим рішенням буде його змішувати із новим бензином у співвідношенні 1:1 або 3:1, додаючи більше "свіжого" бензину.

Так от вирішив проблему із своїми запасами:
1. Повну каністру 7-місячного палива віддав батьку у газонокосарку. Він так же змішує 1:1 свій старий бензин.
2. Тоді в ту ж каністру злив весь старий бензин з баку.
3. Купив ще одну каністру, у яку купив ще свіжого палива.
4. У випадку потреби буду зливати 1:1 з обох каністр в бак генератора.
5. У випадку відсутності потреби, буду віддавати батьку каністру старішого палива і купляти нове.

Так не буду переживати за збереження і мати під рукою певний запас. Який, як показують обставини, буде таки потрібен.

А щоб трохи прочистити генератор від простоювання 7-ми місяців, запустив на ньому зараз свою квартиру, попередньо до практично пустого баку заливши 200-300 г бензину. За годину-півтори заглохне і заховаю генератор назад на лоджії до гірших часів.

Прийшов ще один китайський чудо-інструмент - частотомір PLJ-8LED від Sanjian studio. Брав варіант з акриловим корпусом. І хоч корпус порізали криво, все запустилось і працює. От, до прикладу, частоту з радіостанції показує, і доволі точно.

Тепер буду мати чим поміряти умовно-точну частоту, в діапазоні до 2,4 ГГц.

Експеримент тривалістю обідня перерва - запустив AI on the edge на ESP32Cam. Але не з лічильником, а з дозиметром. Надіявся, що все заведеться з пів-копняка, завелось, але таки трохи хибить. Думаю, якщо налаштувати все під зображення цифр цього цифрового дисплею, то воно таки запрацює краще.

Експеримент продовжився, тепер у новому корпусі. Ну як корпусі - взяв прямокутний вентиляційний канал, відрізав 120 мм. Далі у середину вклеїв спінений ПВХ - він достатньо міцний, аби тримати дозиметр-радіометр Терра-П+. Потім зробив кронштейн з того таки ПВХ, а також додав конвертор DC-DC з 12 до 5 В для живлення, замінивши вихідний конденсатор на більш ємний (470 мкФ).

Вуаля - інтерфейс оптичного зчитування показників радіометра-дозиметра на основі розпізнавання цифр нейронною мережею готовий!

Запустив свій трансівер RadioShack HTX-10 на цифрові моди.

Біда і незручність у тому, що багато трансіверів використовують різні підключення, і якщо вже збирати зоопарк з обладнання дома, то потрібно мати всі ті штекери і гнізда під рукою. Як на зло, авіаційного штекера на 6 контактів діаметром 16 мм не мав, тільки 12 мм-метрові. А оце сьогодні отримав потрібний штекер, і тепер можна не тільки у SSB працювати на 10 метрах.

Зразу скажу, що скажу, різниця між заводською радіостанцією (вищезгаданою) і перетягнутою (President Jack) - величезна. Зокрема, в чуйці і у якості вихідного сигналу. На другому скріншоті - кілька хвилин роботи. Прийом набагато чистіший, більше дальніх станцій. А передача, попри всього 25 Вт (або ~17 Вт на антені) пробилась без проблем на США і Пд. Америку. Більше того, раніше місцеві радіоаматори радили відкоригувати схему передачі, бо були присутні шуми і спотворення. А зараз отримав рапорт що все красиво і ніяких спотворень немає.

Плюс тепер можу працювати у FT-4 та слати SSTV.

Так от, щодо зоопарку штекерів і сумісності. Двоє моїх КХ трансіверів на 11-10-метровий діапазони - RadioShack HTX-10 та President Jack - обидва використовують різні штекери і різні мікрофони - електретний та динамічний відповідно. Але розбір схеми другого трансівера показав, що його можна переробити на роботу з електретним мікрофоном, додавши подачу стабілізованого живлення на тангенту. Так вийде використовувати одну і ту ж тангенту, і один і той же інтерфейс на комп'ютер для двох радіостанцій, що буде надзвичайно зручно.

Щось особливе є у цих схемах на кілька аркушів А4, та й зокрема у зворотній інженерії. Сидиш і тренуєш свої знання у намаганні зрозуміти що виконує той чи інший вузол. І як його модифікувати.

Так, поки розбирався у схемі, знайшов рішення, як розблокувати зсув частоти - проблема деяких СіБі радіостанцій, коли заданий зсув стосується тільки частоти приймання, а на передавання станція стає на попередню частоту. Пошуки в ґуґлі показали, що цим ніхто до мене не займався у випадку конкретно першої версії President Jack, але я таки знайшов рішення.

Схема роботи така, що зсув частоти задається на передній панелі через резистор, який ділить напругу 8 В із схеми живлення прийому. Тоді схема передавання із напругою 8 В через прихований змінний резистор вже у корпусі робить аналогічне. Далі вихід з обох резисторів через діоди сходиться у спільній точці на кристалі PLL. Так, залежно від активного режиму роботи - прийом або передавання - задіяна напруга з відповідного дільника і ця напруга зсуву подається на PLL. Як зробити, щоб ця напруга була однакова за двох режимів - випаяти діод із частини схеми передавання (відключити її вплив на частоту взагалі), розрізати доріжку резистора з передньої панелі на платі, і підключити той змінний резистор через шину 8 В перед поділом на прийом і передачу. Так, незалежно від стану трансівера, напруга буде одна і та ж і постійно задана на PLL. Відповідно, з резистора на передній панелі зможемо задавати потрібний зсув зразу для обох режимів. Готово! Ехх, так руки засвербіли це все випробувати.

Але спершу потрібно доробити все плановане. Зокрема дописати ті статті, включаючи статтю про перетягування трансівера на нові частоти, а тоді братись за продовження проектів. Занадто багато недоробленого чекає на завершення.

Спалив щупи від осцилографа. Виявились не такої вже хорошої якості і тривале вимірювання 100+ Вт високих частот вони не витримали. 🫠

Перше фото можна назвати "знайдіть відмінність на картинці".

Радіолампа ГУ-48. Вихопив за 300 грн, стан нової, розміром з три папуги-корели. Мій регульований блок живлення навіть не зміг розкачати живлення розжарювання, яке потребує 10 В 10 А. Ну і порівняння з пальчиковими радіолампами.

Одна така лампа видає не менше 700 Вт на частотах до 75 МГц .

Ця лампа піде до колекції. Або потрібно придумати де взяти анодне живлення у 2500 В 0,5 А (1,25 кВт).

Вік живи, вік учись.

Прийшли нові щупи для осцилографа. Не знайшов таких же, як були у комплекті (безіменні P6200), навіть на сайті FNIRSI. Але знайшов аналогічні по більшості параметрів (Cleqee P2200 200MHz). І, що цікаво, інструкція у них більш змістовна, а особливо цікавий графік на правій сторінці, перший - Voltage Derating.

Цей графік показує, як із зростанням частоти падає номінально допустима напруга. Так от, у попередніх щупів цього графіку не було і я очікував що хоча б до 50 МГц там буде допуск на 100 В RMS. 100 В RMS це 200 Вт потужності. Але ні, якщо ці обидва щупи подібні, то 200 Вт можна вимірювати лише до 1,5 МГц, а я при вимірюваннях 100 Вт на частоті 28 МГц таки заліз набагато вище за допуск. Якщо бути точним, то з графіків імпеданс щупів був 2 кОм, а тому вони розсіювали 2 Вт потужності у вигляді тепла. Так, щупи умовно класно це витримували, бо зразу не згоріли. Але у результаті таки перегрілись і перегоріли. І оце тепер я вже знаю чому.

Лампу ГУ-48 таки використаю як світильник, але цей вже для себе.
По-перше, не факт що знайду цілу робочу лампу за ті ж гроші. По-друге, зроблю з неї зарядку - тобто дам в корпус QC3.0+PD адаптер з 24 В на USB і буде корисно-приємна річ.

Попри це, знайшов трансформатор ТА-287. Ну як знайшов, повезло. Знайти такий і новий практично нереально. Вага 5 кг. Бюджет потужності - 450 Вт. При вхідній напрузі 220 В він видає 1190 В змінного струму, який можна випрямити в 1,6 кВ(!) постійного струму. Або ж 0,8 кВ, запаралеливши обмотки. Саме те, що треба, щоб запустити КХ підсилювач УМ-3 на радіолампі ГУ-50 (800 В вхідної напруги) або ж зібрати новий підсилювач для КХ на двох радіолампах Г-811 (1,0-1,5 кВ вхідної напруги).

А ще з такими напругами можна отримати легкий рентген за використання кенотронів, як я оце колись перевіряв свій дозиметр.

Так-сяк, але дисплей запрацював.

З мінусів:
* SPI шина + три контакти керування цим дисплеєм "зайняли" всі вільні контакти, зокрема і картку пам'яті. Що створює деякі проблеми, зокрема потребу динамічного підвантаження шрифтів з хмари.
* Драйвер модуля і його реалізація потребує тикання пальцем в небо аби попасти у правильний режим роботи. Я вже думав, що не запрацює.
* Дисплей сильно навантажує ESP32 і мікроконтролер час від часу повідомляє, що реєструє сповільнення роботи через дисплей.

Чесно кажучи, задумався можливо таки взяти OLED для тесту і дати йому другий шанс. Хоча OLED не буде такий красивий і кольоровий, як цей.

UPD. Проблема "підвисання" ESP32 вирішилась розміщенням зображення на екрані так, аби не вилазити за межі розширення екрану.

Зробив правильне налаштування дисплею і оптимізацію параметрів, зокрема зменшення розрахунків, необхідних для побудови кожного кадру , і цей IPS дисплей на драйвері ST7789 почав ідеально працювати.

У доповнення до вчорашніх експериментів - бібліотека хороша, проте потребує точного налаштування. Так, щоб включив і зразу завелось, як воно є із дешевими OLED дисплеями, то не вийде.

Зараз же додав вивід показників із авторозрахунком позиції, вивід графіків за минулу годину, а також дві приховані сервісні сторінки - із перевіркою кольорів та з даними про версію ESPHome та IP-адресою підключення.

Щодо затримок, детальніше розібрався у причинах. Так, в одній із останніх версії ESPHome розробники перенесли повідомлення про довге виконання коду із verbose логування у warning, і тому воно почало бути помітним. Але у цьому немає проблеми, воно лиш вказує на те, що щось працює довше ніж очікувалось. Так, для дисплеїв, чим більше розрахунків і даних, тим довше буде побудова кадру. Все логічно.

Вигадування практичного інтерфейсу для такого простого екранчика не таке вже і просте. Так оце другу добу випробовую різні компонування.

Виявилось, абсолютно незручно очікувати 10 секунд на сторінку із, нехай, температурою, коли показується інша сторінка, а цікавить от прямо зараз саме температура.

Також тестовий підпис не приносить користі, коли подаються одиниці виміру. Зрозумів, що немає потреби писати "Температура:" якщо далі показник має одиниці виміру "°C". Все і так зрозуміло. Це ж стосується й інших показників.

Так, всього за день дійшов до цього, що на фото: на всіх сторінках зверху показуються всі три показники. Знизу же графіки із почерговим відображенням. Для позначення, що показано на графіку - простий значок зліва.

Гляну як воно буде. Благо змінити розміщення об'єктів - то всього кілька рядків коду.

Взяв собі струмові кліщі UNI-T UT207B. Брав цю модель, бо потребував кліщів на змінний і на постійний струм. Зокрема, для вимірювання струмів із систем ДБЖ неінвазивним методом.

І от, перший тестовий вимір, на моїй системі: два акумулятори по 100 А-год, один куплений у серпні 2020-го, інший - вересні 2022, якраз перед обстрілами. Акумулятори з'єднанні паралельно, утворюючи батарею 12 В 200 А-год.

В теорії, якщо у обох систем однакова ємність, то і струм, який вони можуть генерувати буде однаковий. Тобто, якщо на виході 10 А, то це означає, що кожен з двох акумуляторів буде віддавати по 5 А. Тут важливо розуміти ідеальність умов та ідеальність акумуляторів, у реальному світі різна довжина кабелів та різна ємність прямо із заводу буде формувати похибку. Даних по нормі похибки не знаю, але нехай розбіжність буде 10%. За таких умов при виході 10 А, один з акумуляторів видасть 5,2А коли інший - 4,8 А. І це нормально.

Так от, що показали виміри - при виході 25 А, між двома акумуляторами протікає струм 7А. Міряв кілька раз, бо не повірив своїм очам. Тому, з "новішого" акумулятора вихід 18 А, а зі "старішого" - 7А. Що означає якщо новіший акумулятор у батареї має ємність 100%, то старіший - всього 38% з того. Так, новіший вже явно не 100 А-год має, то старіший явно менше 38 А-год. Що погано, хоч і очікувано, за 4 роки роботи з інтенсивними 4 місяцями зимою 2022-2023 рр.

Тепер маю думку прогнати якось той старіший акумулятор на вимірювачі ємності. Він на 180 Вт максимум, то 10 А 12 В має вимірювати якраз у межах своїх можливостей. Якщо виявиться, що ємність ~30-40 А-год, то акумулятор під заміну. Можливо, навіть пора розглядати LiFePO4.

Ну, з почином. Годин за 4 або 10 має бути результат.

Все гірше, ніж навіть я очікував.

До 10,5 В отримав лише 15,7 А-год. Зі 100 А-год заводських. Єдине, напруга холостого ходу ~ 12,4 В, хоча мала бути би близько 11,0-11,2 В. А це значить, що потенційна причина втрати ємності - сульфатація. Тому встановив режим десульфатації на ДБЖ (4 години напруга до 15,5 В), дістав вогнегасник щоб був під рукою і поставив новіший акумулятор на тест.

Підходить дружина з-за спини і питає:
- Що ти там з вогнегасником робиш?
- Та ні, нічого такого
- А може я речі заберу?
- Нє, не повинно

😂

Десульфатацію зупинив. Мало того, що батарея нагрілась в деяких місцях до 55 градусів, так ще і з'явився запас сірки у повітрі. І того, замість 4 годин, акумулятор надлишково "посмажився" 1 годину.

Коли закінчиться тест іншого акумулятора, поставлю цей на повторний тест. Цікаво, чи щось таки зміниться.

Мої розрахунки в цитованому повідомленні про вимірювання струму кліщами і визначенні на основі того відношення ємності не працює.

Так, струм з старішого акумулятора був 7 А, а з новішого - 18 А

Ємність старішого акумулятора 15 А-год,. Якби струми прямо пропорційно залежали від ємності, то якщо акумулятор 15 А-год видає струм 7 А, то акумулятор що видає 18 А, повинен мати ємність 38 А-год.

Але ось вже 4-та година вимірювання, напруга на новішому акумуляторі ще 11,9 В, а виміряна ємність - 42 А-год.

Боюсь ємності то не той параметр, який потрібно ставити у пропорцію. Тут таки більше підходить внутрішній опір. Треба купити ще тестер внутрішнього опору акумуляторів.

Новіший акумулятор взагалі в чудовому стані.

Не дивіться на А-год, я їх випадково обнулив десь між сьомою і восьмою годинами. Час замірів та ємність у Вт-год - виміряна.

Так от, акумулятор віддавав 10 А 9 год 30 хв до напруги 10,6 В. По даташиту він мав видавати 10 А всі 10 год до напруги 10,8 В.

Ємність виміряна відповідно 95 А-год або 1134 Вт-год. Деградація за час роботи від осені 2022 року - 5%!

Швиденько зняв його з навантаження і зразу же, хвилини за 3-4 підключив до ДБЖ в режим заряджання класичного. Сенсу проводити на цьому акумуляторі десульфатацію взагалі не бачу.

Десульфатація старішого акумулятора тільки погіршила ситуацію - після розряджання із постійним струмом 10 А до 10,8 В він видав лише 10 А-год. А поки новіший заряджався 9 годин струмом 10 А, старіший струмом 1 А за 7 годин спожив 6,7 А-год. Тому ситуація зрозуміла - деградація старішого незворотна.

Зараз об'єднав два акумулятори назад у батарею, оскільки додаткові 10-15 А-год краще ніж нічого. Але потрібно моніторити ситуацію, аби не навантажувати батарею більше ніж на 300 Вт, і вже замовляти LiFePO4 акумулятори з BMS-кою.