Схема працювала, це дуже тішило, але робочим чи завершеним цей прилад назвати було важко. То ж (тільки тепер) я сів штудіювати проблеми, які сам і наробив.
Проблема №1. Гул в навушниках
Літератури я не мав, тож треба гуглити. Бінго! За першим же запитом в гугл було описано і проблему, і найтиповіші методи її усунення. Природа цього явища полягає у наявності ripple voltage в анодному живленні лампи (високій напрузі). Така змінна напруга є наслідком роботи діодного моста, а згладжуючий конденсатор ставлять щоб її мінімізувати. За формулою величина ripple voltage залежить від сили струму в схемі і величини ємності згладжуючого конденсатора.
В моєму випадку ємність конденсаторів була 660 мкФ, а струм – 10 мА, то отримане значення напруги – 0.15 В. Враховуючи той факт, що весь змінний струм в анодному живленні лампи і був тим корисним посиленим сигналом, що передавався на навушники, ці 0.15 вольта були явною проблемою. Найпростіше вирішення цієї проблеми – використання CRC-фільтра, але такий вже був наявний в схемі і явно не справлявся. До того ж такий фільтр недостатній для фільтрування високочастотних перешкод, які проникають в прилад через електромережу. Іншим рішенням є використання дроселів (LC-фільтр) по анодному живленні – досить старе і ефективне рішення, але займає багато місця, а тому не підходить мені. І тут мені на очі попав “електронний дросель” – схему на польовому транзисторі (MOSFET), з мінімумом компонентів, компактними розмірами і гарантованим результатом. Саме те, що потрібно!
В інтернеті наявно багато схем, але я вирішив не брати першу, яку знайду, а трохи розібратись з принципом роботи “електронного дроселя”. І знайшов ось таку статтю (рос.). Там докладно розжована схема, яку часто можна знайти в інтернеті, а в кінці запропонована інша схема, яку я і взяв на озброєння. А наведені результати моделювання додавали впевненості в результаті.
Знайти потрібні деталі не було проблемою, спаяти їх теж, але зразу ж посипались нюанси. Перш за все, тоді я ще не знав що основа транзистора в корпусі типу TO-220 з’єднана з другою ніжкою. А потім ще виявилось, що така схема взагалі не захищена від коротких замикань. Як результат я “успішно” спалив декілька транзисторів просто закоротивши десь по схемі мультиметром.
Проте результат був вражаючий – гул пропав повністю. Ба більше з’явилась рівномірне зростання анодної напруги при включенні і, як результат, пропав хлопок у навушниках.
Тут варто зазначити що я перепаяв всю схему з новими дротами, поставив гніздо на 6,3 для підключення навушників, і крутий великий тумблер. Нутрощі почали виглядати набагато гарніше.
Проблема №2. Шурхіт, шум і писк в навушниках
Та не все так просто – почав чутись новий шум, явно іншої природи. Ну що ж, копаємо дальше. Новий шум мав дві складові – перша змінювалась від положення змінного резистора, інша – була постійною. Подальші пошуки привели мене спершу до вирішення другої складової. Тут все просто – змінний струм у дротах розжарювання створював електромагнітне поле, яке впливало на інші компоненти підсилювача, особливо звуковий тракт. А дуже давно відомим методом боротьби з цим явищем є сплетення тих дротів у виту пару.
Проте цього недостатньо – потрібно ще “заземлити” до спільного нуля живлення розжарювання і робиться двома способами. Перший – використання центрального відводу з обмотки трансформатора. Але використаний мною ТАН-14 такого відводу не мав, то для такого випадку є схема “штучної центральної точки”, яка створюється двома резисторами номіналом 100-200 Ом (один кінець обох резисторів з’єднуємо із землею, інший – з дротами розжарювання) або одним змінним резистором (2-гу ніжку із землею, 1-шу і 3-тю – з розжарювання). То ж я впаяв по 2 резистори 100 Ом (2 Вт) для кожної лампи. Вуаля – постійна складова шуму повністю зникла.
Подальші пошуки дали зрозуміти що інша складова – змінна – виникає через (само)збудження лампи, а причини зачасту десь дуже глибоко. Та є декілька правил, які застосовують щоб мінімізувати збудження, а саме:
- Земля (нуль) має сходитись в одному місці (топологією зірки), бажано на згладжуючому конденсаторі
- Проектується мінімальна довжина сигнальних дротів, а самі дроти мають бути екранованими
- Будь-яке екранування приєднується до землі одним кінцем
- Металевий корпус змінного резистора повинен бути заземлений
- Відсутність “земляних петель”
- Силова частина схеми має бути віддалена від звукової
- До сітки лампи мають бути припаяні резистори, які в англомовній літературі подаються як grid stoppers (в російськомовній – антизвонные резисторы). Зазвичай номіналом 1 кОм. Принцип їх роботи розкажу в іншій публікації
- Номінал змінного резистора має бути максимально (допустимо) низьким, бажано 10 кОм
- Металеве шасі (корпус) має бути зазелменим тільки в одному місці
Як видно з фото, все це в мене було невірно виконано. Ну, це було тільки третє повне перепаювання, тому ентузіазму в мене було ще дуже і дуже багато.
А результат, результат був шикарним. Ні шуму, ні гулу, ні збудження – все запрацювало на ура! Це насправді перший успіх!
Проблема №3. Різний рівень сигналу в обох каналах навушників
До цього часу я і далі використовував випадково підібрані лампи, а значить працювали вони по-різному і музика грала в обох каналах теж по-різному. Тут вирішив спробувати інші лампи – 6Н2П-ЕВ, які брав як нові і тримав до моменту запуску робочої схеми. Щасливий вставив їх в панельки, вони заграли, але тихо, дуже тихо. Щось було не так, а тому я вставив старі 6Н23П, які працювали як потрібно, і намагався ігнорувати тихіший звук у лівому вусі.
Звичайно, потрібно було купити нові, підібрані лампи….
Матеріали:
- Heater / Filament Supplies
- The Optimised SRPP Amp (Part 1) By Merlin Blencowe
- Transformer wiring
- Самодельный ламповый усилитель для наушников «PhonAmp» (рос.)
- ЛАМПОВЫЙ “УСИЛИТЕЛЬ” ДЛЯ НИЗКООМНЫХ НАУШНИКОВИЛИ СНОВА О КАСКАДЕ SRPP (рос.)
- Фон в усилителе от регулятора громкости (рос.)
- регулятор громкости и фон! (рос.)
- Как уменьшить фон переменного тока в ламповых усилители низкой частоты? (рос.)