Натисніть "Ввід" щоб перейти до контенту.

Резервне живлення для смартфона, холодильника чи котла: короткий огляд на наявні технології

4.9
(162)

У час цілеспрямованого знищення росіянами цивільної інфраструктури в Україні постає питання як убезпечити собі запас електроенергії. За минулий тиждень отримав чимало повідомлень з проханням пояснити по-простому специфіку наявних технологій, зокрема для аварійного живлення газового котла. У цій статті хочу розказати про те, як розраховую і чим керуюсь у плануванні систем резервного живлення. Окремо хочу відзначити, що стаття в основному описує аварійне живлення у межах квартири чи невеликого будинку, а тому найбільша увага приділяється тільки накопичувальним резервним системам.

Павер-банк, інвертор і генератор – як воно працює?

За джерелом енергії, усі системи резервного живлення можна поділити на дві категорії – накопичувачі та генератори. У першому випадку джерелом енергії є акумулятор, у якому попередньо потрібно накопичити електроенергію, а тоді, у потрібний час, цей резерв використовується. Друга категорії передбачає генерування енергії безпосередньо із використанням палива чи перетворення енергії з інших джерел у електроенергію.

До накопичувачів належать павер-банки та інверторні системи.

Павер-банки

Будова павер-банку передбачає акумулятор і плату конвертації. Плата конвертації перетворює наявну на акумуляторах напругу до необхідних значень для конкретних приладів. До прикладу, напругу літієвого акумулятора (4.2 – 3.0 В, залежно від рівня заряду) на стабільні 5 В, які вимагає смартфон для своєї зарядки. Інша функція плати конвертації – заряд акумуляторів.

Інверторні системи

Інверторні системи це аналоги павер-банків, але з інвертуванням струму. Інвертор у такій системі змінює постійний струм низької напруги від акумулятора у змінний струм високої напруги. Саме інверторна система дозволяє запускати від акумуляторів прилади які за нормальних умов живляться тільки від електромережі 230 вольт.

Тут важливо зазначити чотири ключові особливості інверторів – форма вихідної напруги, наявність трансформатора, частота роботи та пікова потужність.

Форма вихідної напруги буває чистою (немодифікованою) або модифікованою синусоїдою. В електромережі у нормі форма змінного струму – синусоїда із частотою 50 Гц. Це є результатом генерації струму на електростанціях механічними генераторами. Проте у інверторах працюють не механічні генератори, а електроніка, зокрема транзистори, якими не так вже і просто ефективно “відтворити” гарну і чисту синусоїду. Тому дешеві інверторні системи не мають на виході правильної синусоїди, а радше щось подібне на неї, що назвали модифікованою синусоїдою. Така форма напруги не впливає на роботу комп’ютерів, зарядних смартфонів, телевізорів (і всього, що живиться імпульсними блоками живлення), проте небажана для роботи приладів із електромоторами, зокрема холодильників, пральних машин, а також котлів. Зокрема, при роботі від модифікованої синусоїди, електромотори споживають більше електроенергії для отримання аналогічної вихідної потужності, а також створюють додатковий шум і більше нагріваються.

За наявністю трансформатора інвертори поділяють на трансформаторні і безтрансформаторні. Трансформаторні інвертори мають гальванічну розв’язку між низькою і високою напругою, можуть витримувати тривале перевантаження і доволі прості у своїй побудові. А єдиною перевагою безтрансформаторних інверторів можу відзначити хіба що вони надзвичайно легкі.

За частотою генерації розрізняють низько- і високочастотні інвертори. Різниця проста – низькочастотні генерують синусоїду зразу із частотою 50 Гц, коли високочастотні – із певною високою частотою, яка потім “відфільтровується” до тих же 50 Гц. Тому для низькочастотних інверторів характерна простіша схема, ніж для високочастотних. З цього можна припустити, що низькочастотні інвертори дешевші, але так воно не є. Існує правило – чим більша частота, тим менший потрібний трансформатор для її трансформації. А тому низькочастотний інвертор потребує великого, масивного і дорогого трансформатора для своєї роботи. До прикладу такий інвертор на 1,5 кВт потужності може важити близько 30 кг, коли його високочастотний брат не більше 1 кг!

На цій різниці базований також інший, важливий нюанс – пікова потужність. Пікова потужність низькочастотного інвертора досягає потрійної номінальної потужності. А завдяки тому, що великий трансформатор може “накопичити” значну кількість енергії, такі понаднормові потужності можуть гарантуватись навіть протягом 20-30 секунд. Це важливо, оскільки електромоторам характерне високе короткочасне споживання під час запуску, коли пусковий струм досягає трьох- або п’ятикратного перевищення номінальної потужності мотору. У свою чергу, високочастотні інвертори, у середньому, допускають тільки двократне перевищення номінальної потужності і то не довше 3-5 секунд.

Деколи ще можна зустріти поділ інверторів на промислові та автомобільні, і це виникло саме через розмір і пускові струми. Для промислових приладів найкраще підходять саме низькочастотні інвертори, а для дрібних побутових потреб, типу підзарядити ноутбук в автомобілі від автомобільного акумулятора, достатньо і високочастотного.

Низькочастотний трансформаторний інвертор Must EP30-1512 Pro

Окремо зазначу характеристику інвертора, яка визначає можливі комбінації акумуляторних батарей – робоча напруга акумуляторів. Розгляну на прикладі інверторів на свинцеві акумулятори, але аналогічні правила застосовують і до інших видів батарей.

Для свинцевих акумуляторів характерна напруга 12 вольт. Проте інвертори бувають на 12 В, 24 В і 48 В. Якщо інвертор працює на 12 вольт, то до нього достатньо приєднати один акумулятор. Якщо 24 вольти – то вже потрібно мінімум два акумулятори послідовно, щоб отримати 24 вольти. Якщо 48 вольт – то мінімум чотири акумулятори. Для чого це потрібно?

Чим більша напруга, тим менший струм протікає по провіднику, забезпечуючи ту саму потужність. А з меншим струмом будуть менші втрати на клемах та кабелях, якими акумулятори приєднані до інвертора. Це перший і найбільш важливий нюанс. До прикладку, при роботі 12-тивольтного інвертора на потужність 1 кВт через кабель протікає струм 100 А і навіть на кабелі перерізом 35мм2 довжиною 60 см виникає падіння напруги на потужність 25 Вт. В інструкції до інверторів вказано провід якого перетину необхідно використати з якою напругою на акумуляторах, проте використання більшої напруги дозволяє використати кабель меншого перетину.

Друге – чим більша сумарна напруга акумуляторної батареї, тим менший струм протікає через сам акумулятор, який від цього краще і довше працює.

Найбільш дискусійним випадком буде використовувати інвертор на мінімальну напругу. Так, дешево і сердито, але тривалість і якість роботи буде сильно залежати від потужності, яку віддає система, від перетину кабелів до акумуляторів і самого акумулятора. На противагу цьому, використання інверторів на найбільшу напругу не завжди економічно виправдано. Тут оптимум і компроміси потрібно визначати для конкретних завдань.

Акумулятори для інверторних систем

Для кожного конкретного випадку підбираються акумулятори, які мають потрібні параметри і бажану ємність. Але хочу перерахувати декілька нюансів, які, на мою думку, є важливими.

Дотримання пожежобезпечності має бути максимальним. Літієві акумулятори цілком безпечні у промислових або гаражних умовах, проте можуть бути небезпечними за використання у квартирах, особливо із поганим охолодженням та провітрюванням.

Свинцеві автомобільні акумулятори не розраховані на частий глибокий розряд і, в силу використання рідкої кислоти, можуть нести загрозу закипання, вибуху чи розбризкування кислоти. Взагалі, автомобільні акумулятори не передбачені для використання у інверторних системах, оскільки їхня будова розрахована на короткочасне використання високими струмами (для запуску двигуна), а не для тривалого, рівномірного і глибокого розряджання.

Найкраще для квартири, на мою думку, підходять свинцеві акумулятори глибокого розряду – гелеві або AGM. Вони герметичні, із використанням гелю замість рідкої кислоти, а також найкраще працюють саме за температури 25’С, яка близька до кімнатної.

Свинцевий акумулятор глибокого розряду Kijo JDG 12V 100Ah GEL

Зарядні інверторних систем

Зазвичай інвертори мають вбудовані зарядні пристрої. При встановлені системи достатньо вибрати струм заряджання та алгоритм. Кожен тип акумуляторів, що свинцеві, що літієві, потребують конкретного циклу, який або запрограмовується вручну або передбачений виробником зарядного. Цим абзацом хочу зазначити, що при плануванні потрібно переконатись що зарядний пристрій інверторної системи вміє заряджати ваші акумулятори правильно – бо це основа довгої і якісної експлуатації. Якщо, звичайно, виробник це вже не зробив за вас.

Генератори

До генераторів можна віднести як власне генератори на паливо, вітрогенератори чи гідрогенератори, так і сонячні панелі. У всіх цих випадках енергія, яка виділяється при спалюванні палива, при обертанні вітряків, турбін чи від сонячного проміння конвертується у електроенергію. Деякі з цих систем можуть потребуються акумуляторів (як от сонячні чи вітрогенератори), деякі можуть працювати напряму (паливні генератори).

Системи вітро-, гідрогенерації чи сонячні електростанції назвати ідеальними для резервного живлення важко, оскільки генерують енергію вони за наявності відповідного джерела, тобто не можуть бути увімкнені тільки за потреби. А от генератори на паливо саме під цю потребу підходять найкраще.

Серед паливних генераторів бувають звичайні та інверторні. Не слід плутати з вищезгаданими інверторними системами – в інверторних генераторів немає акумуляторів, але процес генерації передбачає два перетворення. Спочатку генерується змінний струм низької напруги, тоді випрямляється у постійний і далі інвертується у змінний струм високої напруги. За цих умов якість і стабільність генератора краща, ніж коли частота і напруга регулюється тільки роботою двигуна.

Вибір резервного живлення

Для смартфону

Павер-банки це найпрактичніше та найпопулярніше рішення для резервного живлення смартфону. Про них, думаю, багато писати не потрібно, вибір доволі простий – обираєте той, який видає необхідний вам струм, підтримує технології, з якими працюють ваші ґаджети (Power Delivery, Fast Charge, Quick Charge, PowerIQ тощо) та має достатню ємність. Хоча щодо ємності є декілька нюансів.

По-перше, виробники павер-банків не завжди вказують достовірну ємність цілого пристрою, вказуючи ємність саме акумуляторів. Тут важливо враховувати, що енергія з акумуляторів не повністю витрачається лише на заряд вашого смартфону, але і для роботи плати конвертації та у вигляді тепла через протікання струму по провідниках.

Також ємність у різних акумуляторів відповідає різному діапазоні напруг, у яких повинен працювати павер-банк. І не завжди цього дотримується сам виробник пристрою. До прикладу, літій-іонні акумулятори глибокого розряду можуть бути розрядженні до 2,5 В, але схема павер-банку може передбачати захист від перерозряду при стандартних 3,0 В. Це значить, що частина ємності ніколи не буде використана, хоч в акумуляторі залишиться заряд.

Також існує “мертвий” об’єм акумулятора. Це та ємність, яка може бути використана лише за мінімальних струмів. Тобто за звичайного використання цю ємність не можна буде використати ніяк. Ця проблема характерна для одно- або двоакумуляторних батарей, коли струм через кожен окремий акумулятор зберігається досить високим.

Три нюанси вище навів для розуміння, що 10000 мА·год, написаних на корпусі павер-банку, не означає, що ви зможете двічі зарядити телефон ємністю 5000 мА·год. Рекомендую ємність павер-банку враховувати на 15-20% нижчою від заявленої і від цього відштовхуватись при обчислені доступної ємності. Так певер-банк ємністю 10000 мА·год точно видасть 8500 мА·год, а це півтори заряду для телефону з акумулятором 5000 мА·год. За умови, що заряджати смартфон будете вимкненим. При зарядці увімкнутого смартфону із павер-банку споживається також струм для роботи смартфону, а тому реальна кількість дозаряджань буде ще меншою!

Окремо хочу відзначити, що наявні павер-банки, у яких корпус розбірний і акумулятори встановлені на підпружинених контактах. І, найчастіше. це літій-іонні акумулятори типорозміру 18650. Я надаю перевагу саме цьому типу павер-банків. Чому? За потреби у великій ємності непотрібно купляти декілька павер-банків, а тільки запастись достатньою кількістю акумуляторів. Економія як у вартості, так і фізичному об’ємі, який потрібно зберігати і носити із собою. Мінусом такої конструкції є необхідні дотримання умов зберігання і експлуатації акумуляторів. Воно не складно, але достатньо глянути відео із вибухами літій-іонних акумуляторів, щоб розуміти, що це не є абсолютно безпечно.

Останні роки користуюсь саме таким павер-банком від компанії китайської TOMO. Це досить стара модель, в ній є декілька недоліків, проте можливість легко замінювати акумулятори залишається найбільшою перевагою.

Єдиний тип павер-банків, який я категорично не раджу до покупки – це ті, у яких в корпус вставлені сонячні панелі. Так, воно дасть якийсь заряд за години під сонцем, проте як теплота від роботи сонячних панелей, так і просто нагрівання від перебування під сонцем, крайнє негативно впливає на роботу літій-іонних акумуляторів і тривалість їхньої експлуатації. Сонячні панелі окремо це круто і зручно, сонячні панелі в корпусі павер-банку до добра не приведуть.

Для роутера

Для цього теж підійдуть павер-банки, але з нюансом. Типова напруга більшості роутерів – 12 вольт. Звичайні павер-банки видають саме 5 вольт, а тому потрібно шукати такі, які видають потрібну напругу 12 вольт. І саме 12 вольт по-замовчуванню, а не при роботі, наприклад, протоколу Quick Charge.

Ємність павер-банку розраховуємо із споживання. Струм блоку живлення роутера зазвичай 1А, що дорівнює 12 Вт (12 В * 1 А). І це та потужність, яка має надаватись резервним джерелом гарантовано. Додатково враховуємо близько 1 Вт потреби на роботу павер-банку, плюс враховуємо його ефективність – нехай класичні 85%. З цього обчислюємо (12 Вт + 1 Вт) / 0,85 = 15 Вт, які повинні видаватись акумуляторами бажаного певного часу. Нехай потрібно 4 години, тому ємність акумулятора повинна бути 15 Вт * 4 год = 60 Вт·год. Якщо накопичувачем енергії буде саме літій-іонні акумулятори (3,7 В 2.6 А·год), нам потрібно щоб вони мали оптимальну напругу і ємність, а це можливо лише у конфігурації 3S2P – 3 акумулятори послідовно (щоб отримати 3 * 3,7 В = 11,1 В) у 2 паралелі (щоб отримати 2 * 2.6 А·год = 5,2 А·год). Сумарна ємність такої батареї якраз 11,1 В * 5,2 А·год ~ 58 Вт·год.

Також можна використовувати комп’ютерний ДБЖ, ємність його свинцевого акумулятора (12 В 7 А·год = 84 Вт·год) забезпечить аналогічні 3-4 години роботи, за умови що ДБЖ не має автоматичного відключення інвертора при низькому навантаженні.

Неодноразово бачив, як використовували свинцеві акумулятори, приєднані до роутерів чи смартфонів безпосередньо через стабілізатор напруги – DC-DC конвертер чи звичайний адаптер для “прикурювача”. Це робочий варіант, за умови контролю за напругою – глибокий перерозряд акумуляторів спричиняє незворотні зміни у будові акумулятора і його швидку деградацію.

Для ноутбука

Ноутбуки потребують більших потужностей, ніж смартфони. Номінал, написаний на блоці живлення ноутбука, і є тією максимальною потужністю, яку повинен надавати резерв. Типово це близько 60 Вт. Таку потужність можуть видати окремі “потужні” моделі павер-банків або спеціальні павер-банки для ноутбуків. Важливо, щоб павер-банк видавав необхідну напругу, зазвичай це 19,5 В, вона теж зазначена на блоці живлення ноутбука. Існують також ноутбуки, що можуть працювати від живлення 5 В по Type-C. Але це не значить, що будь-який павер-банк для смартфону буде гарантувати дозаряд вашого ґаджету – потужності 20 Вт, яку видають прості павер-банки, буде явно замало.

Додаткову ємність рахуємо аналогічно розрахункам для смартфону. Типовий акумулятор для ноутбука має ємність 44 Вт·год. Для додаткового заряду павер-банк повинен надати 44 Вт·год / 0,85 = 52 Вт·год або 2,8 А·год при 19,5 В. Важливо розуміти, що це дозволить повторно зарядити лише вимкнений(!) ноутбук. Для роботи під час підзарядки необхідна ще більша ємність, рекомендовано двійна від цієї обрахованої.

Іншою альтернативою є використання системи, яка видає змінний струм 230 вольт – інверторної системи чи ДБЖ, проте, вважаю, це виправдано лише у короткостроковій перспективі. Для найбільшої ефективності з ноутбуками, як і з смартфонами, найкраще використовувати таки павер-банки.

А далі розглянемо техніку, яка потребує тільки змінний струм напругою 230 вольт.

Для стаціонарного ПК

Стаціонарний персональний комп’ютер і монітор потребують живлення напругою 230 вольт. З давніх-давен для резервного живлення такого споживача існують джерела безперебійного живлення (ДБЖ), вони ж uninterruptible power supply (UPS).

ДБЖ містить у собі акумулятор, зарядне, стабілізатор та інвертор в одному корпусі.

За нестабільної напруги працює стабілізатор, зазвичай триступеневий – з напруги 170-190 В стабілізація до 230 вольт, пропуск вхідної напруги при 210-240 В та стабілізація до 230 В при вхідних 240-270 В. Якщо напруга далеко за межами стабілізації (170 – 270 В), спрацьовує інвертор – постійний струм з акумулятора 12 В 7А·год інвертується у змінний струм 230 Вольт. Оскільки ємність акумулятора досить низька для такого навантаження як ПК, то гарантується лише 15-20 хв роботи ДБЖ – саме час, щоб вимкнути комп’ютер із збереженням інформації. Про тривалу роботу можна говорити тільки у випадку наявності додаткових акумуляторів.

Як згадувалось вище, інвертори бувають із чистою синусоїдою та модифікованою. Всі дешеві ДБЖ мають саме модифіковану синусоїду, проте сучасні блоки живлення ПК та моніторів імпульсні, а тому ніяких проблем із використання таких ДБЖ не має бути взагалі.

Оскільки ДБЖ для ПК використовують щоб мати зможу зберегти інформацію при зникненні живлення, то для тривалої роботи потрібно або використовувати ДБЖ із додатковими акумуляторами, або окрема інверторна система. Оскільки комп’ютер не має потужних електромоторів у своїй будові, а блок живлення ПК імпульсний, то тип інвертора не має ніякого значення. Краще будуть ті, які мають вищий ККД, що дозволить довше пропрацювати на одному заряді, проте дійсно будь-який хороший інвертор буде працювати добре. При цьому потрібна потужність майже мінімальна – 500 Вт чи 650 Вт буде більш як достатньою. А от ємність акумуляторів потрібно розрахувати.

Типове споживання ПК з одним монітором при офісній роботі – 250 Вт. Для забезпечення роботи протягом чотирьох годин необхідна ємність акумуляторів – 250 Вт * 4 год = 1000 Вт·год. Додатково враховуємо втрати та ККД інвертора 85%, тому мінімально необхідна ємність 1000 В·год / 0,85 = 1180 Вт·год. Найближчий за ємністю стандартний свинцевий акумулятор 12 В 100 А·год (1200 Вт·год).

Для котла

Для власників індивідуального опалення резервне живлення дає можливість опалювати житло за відсутності електроенергії, але наявності газу. Тут на допомогу можна використати вже згадані ДБЖ, або краще таки підійдуть інверторні системи або генератори.

Основним споживачем котла є електроніка керування, турбінна система (в турбінних котлів), система автоматичного запалення та електронасос. Перші два елементи не такі вибагливі, як інші два. Електронасосу потрібно чи не найбільша частка всієї потужності котла і чиста синусоїда змінного струму 230 вольт. А система автоматичного запалення має один нюанс – вона повинна бути заземлена, інакше процес запалювання може не відбуватись взагалі.

Отож, щодо ДБЖ. Частина із них має генерує правильну синусоїду і має можливість приєднувати додаткові або зовнішні акумулятори. От ці ДБЖ підійдуть найкраще. Для настінних газових котлів на 20-24 кВт, максимальна потужність, включаючи циркуляційний насос, становить 100 Вт. Враховуючи те, що ДБЖ мають саме трансформаторний інвертор у своїй будові, то пусковий струм вони теж витримають. Під питанням лише ємність акумулятора.

Газовий котел споживає 100 Вт, але акумулятор повинен видавати 120 Вт, враховуючи ККД у 85%. Типовий акумулятор ДБЖ 12 В 7 А·год, або 84 Вт·год. Потрібну потужність ДБЖ з таким акумулятор протримає максимум 40 хвилин.

Аналогічно станціонарним ПК, для тривалої роботи котла потрібна більша ємність акумулятора. Це можна отримати або приєднавши більший акумулятор до ДБЖ або з використанням інвертора. А оскільки потрібні потужності подібні до споживання енергії ПК, розрахунок ємності буде аналогічний. Єдине, повторюсь, важливо наявність на виході інвертора чистої синусоїди.

Це все вищеописане стосується квартир, інша ситуація із потужними котлами, які споживають більше 100 Вт електроенергії. У таких випадках, на мою думку, слід розглядати лише інверторні системи або навіть генератори.

Зразу хочу зазначити, що вважаю використання генератора у квартирі багатоквартирного будинку небажаним і навіть не через шум і вібрації, а через вихлопні гази. Найбільш небезпечним при такому використанні є накопичення смертоносного чадного газу. Навіть якщо використовувати генератор на балконі, зберігається імовірність накопичення газів у квартирі через можливий притік із повітрям у середину з того таки балкону.

Якщо ж використовувати генератор на вулиці у приватному будинку, існує тільки один нюанс, який потрібно врахувати для роботи котла – генератор потрібно заземлити. Це дозволить вирівняти потенціал між котлом і генератором, що необхідно для роботи системи автоматичного запалювання.

Для холодильника

Холодильник є одним з найненаситніших домашніх приладів, які працюють цілодобово. Ще й досить вибагливим, зокрема через наявність компресора і потужного вентилятора, яким потрібна правильна синусоїда і значний пусковий струм.

Комп’ютерні ДБЖ тут не підійдуть у міру дуже короткого часу роботи і недостатнього пускового струму. Високочастотні трансформаторні інвертори теж не завжди зможуть надати потрібний пусковий струм. Звичайно, якщо потрібне рішення тимчасове, тоді так, і високочастотні інвертори дозволять холодильнику якось працювати, але, на мою думку, чи не єдиним правильним рішенням для холодильників у середній і довгій перспективі будуть саме низькочастотні інвертори (для квартир) або інверторні генератори (для підприємств і будинків).

Потужність і час активної роботи холодильника сильно залежить від його навантаженості, температури середовища і навіть частоти відкривання, проте достатньо використовувати значення 100 Вт для обрахунків. При цьому варто окремо враховувати пусковий струм, який становить близько 1 кВт.

Отож, 1 кВт протягом 10 секунд і 100 Вт протягом решти 59 хвилин 50 секунд потребує ємності (1000 Вт / 0.85) * (10 с / 3600 c) + (100 Вт / 0.85) * (3590 с / 3600 с) = 120 Вт·год. Для чотирьох годин – 4 год * 120 Вт·год = 480 Вт·год. Але саме для холодильників не вийде використати повністю цю ємність. А все через нездатність акумуляторів при низькому заряді генерувати значні струми, які тут критично необхідні для запуску.

Поясню проблему на прикладі інверторної системи із акумулятором 12 В 100 А·год (1200 Вт·год). За цих умов, щоб отримати пускову потужність 1000 Вт, необхідний струм з акумулятора 12 В буде становити 1000 Вт / 0,85 / 12 В = 98 А. Таким струм інакше описують як 1C, де 1 це коефіцієнт, а C означає capacity (ємність). Розглянувши криві розряджання акумулятора, то можна помітити як різко зменшується напруга на завершення 40 хвилин роботи акумулятора при струмі 1С.

Отож, при низькій залишковій ємності, тобто низькій напрузі на акумуляторі будемо спостерігати різке падіння напруги при струмі 1С. А тому інвертор, який моніторить напругу, скоріш за все активує захист від перерозряду і відключить інвертор від акумулятора. А тому холодильник попросту не зможе запуститись.

Для вирішення такої проблеми необхідно або використовувати більшу ємність (використовуючи потім залишковий “мертвий” об’єм для інших потреб), або інвертор на більшу вхідну напругу (24 В і більше), або зменшувати струм, використавши більше менш ємнісних акумуляторів паралельно (струм через два паралельно з’єднані акумулятори 12 В 65 А·год буде у двічі менший за струм з одного акумулятора 12 А 100 А·год) . У будь якому випадку, недостатньо тільки враховувати ємність для обрахунків часу роботи холодильника на інверторі.

Замість висновків

У цій статті не робив огляду наявних рішень, але намагався розказати про ті нюанси, які потрібно мати на увазі при плануванні резервного живлення для техніки. Кожна окрема ситуація потребує специфічного рішення і маю надію подана інформація допоможе вам у вашому виборі.

Наскільки цікавою була ця публікація

Середній рейтинг 4.9 / 5. Кількість голосів: 162

Будьте першим, хто проголосує!

7 коментарів

  1. Віталій 28/10/2022

    Вітаю! Дякую за статтю, це чудово розписаний актуальний матеріал 😀

    Було б круто побачити ще таку ж статтю для лінивих або з повільним інтернетом з типовими сетапами, наприклад:
    – робочий день на ноутбуці,
    – робочий день на 2х ноутбуках + старлінк,
    – робочий день на потужному ПК,
    – добова робота холодильника + 3 години телевізора (і таке ж людям треба),
    – робота вітринних холодильників, освітлення і каси (малому бізнесу було б корисно)

    Ще далеким людям не зовсім зрозуміло що треба докуповувати крім інвертора і акумулятора: кабелі, корпус якийсь ітд.

    Я б з радістю скористався цим матеріалом, щоб просто додати в корзину інтернет-магазину назви моделей, вдома зібрати і все))

    • UR5WKM 28/11/2022

      Дякую!

      Дописав продовження до цієї статті, де тепер більше з прикладів конкретних моделей, що конкретно потрібно для підключеня і розписав усі інші нюанси.

      https://diy.manko.pro/2022/11/28/uninterruptible-power-supply-solutions/

      Але там немає варіантів із запропонованими типовими сетапами, бо, дума. таке б вимагало багато усереднення по тих же нюансах. Надіюсь нова стаття таки дасть більше відповідей і розуміння як зібрати резевне живлення.

  2. Кос 29/11/2022

    Дуже дякую, стисло, корисно, практично.

  3. Анатолий 02/12/2022

    Искал по крупинкам, а здесь собрано все и структуривано

  4. Катерина 16/12/2022

    Дуже дякую! Надзвичайно корисна інформація

  5. Toleg 08/01/2023

    контент – топ!

    вострєбуваность такої інформації хоч і продиктована поточною ситуацією, але це не відміняє того факту, що все розписано дуже і дуже якісно

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *