А продовжимо про лампу.
Для початку зазначу щось типу дисклеймера: все далі сказане не може слугувати джерелом достовірної інформації, оскільки всі отримані і зібрані мною відомості про ці технології базуються на інформації із статей і форумів, написаною людьми, які теж не є спеціалістами в даній галузі. Такий собі великий “поламаний телефон” про забуту більшістю технологію.
Але чим вона така цікава?
Естетичність відкинемо зразу же. Так, світить воно красиво, виглядає чудернадсько, але для такої потіхи достатньо буде підключити розжарювання від тих же 5 вольт і тішити себе муляжем (такі, до слова, виготовляються і з певною успішністю продаються).
Екологічність відкинемо теж – бо ця технологія яскравий приклад того, як задля мізерної вигоди (підсилення звуку) витрачається купу цінного ресурсу (електроенергії).
Залишимось на відношенні витрати – якість.
Таки спочатку мою увагу привернуло покращення якості звучання при доволі простій схемі і компонентах, які можна роздобути зі старого мотлоху. Це я думав тоді, це пишуть в стаття для новачків, але не так склалось, як гадалось. Відчутне покращення можна отримати тільки з добре прорахованою схемою, при розумінні роботи її компонентів, правильному збиранні, коректному налаштуванні і використанні якісних (і дорогих!) складових. І тут не факт що отримаєте те, чого бажаєте. Ба більше, так званий “ламповий” звук може навіть розчарувати. А в гонитві за ідеальними параметрами зрозумієте що… транзистор таки краще. Таке розуміння поступово приходить вже після першої-другої проблеми з цими, здавалось, простими схемами.
Але все ж воно не відпустило. А тому що реальна причина зацікавленості у мене по сьогоднішній день – це елементарність, це можливість побачити все до елементарних складових в роботі. Буквально елементарних, оскільки все що потрібно для роботи умовної лампи, у більшості випадків, видно неозброєним оком через прозорий балон.
Так, стоп, все дуже складно, але затягує елементарність – не сходиться, скажете Ви. Але все так і є. Така технологія в своїй основі тримає надзвичайно просте явище, відтворити яке (і навіть саму лампу) можна в домашній лабораторії з мінімальним набором інструментів і при цьому отримати якийсь результат. І це все можна спостерігати своїми очима, відчувати тепло і бачити явища, які виникають внаслідок неправильної роботи чи виходу з ладу. Пробої в лампі цікавіше спостерігати, ніж у транзисторі. Так, мало хто буде братись виготовляти лампу дома (але і такі ентузіасти існують), та це “реальніше”, ніж виготовити той же транзистор дома. Чи взагалі реально, якщо порівнювати з мікросхемою.
Я не буду заперечувати, що використати одну мікросхему з мінімальною обв’язкою задля задовільного результату практичніше. Але якщо у Вас, як і у мене, існує патологічне бажання отримати розуміння чогось невідомого, часу не так багато, а результат хочеться не за кілька років – то це чудовий приклад того, що можна намагатись зрозуміти суто для задоволення.
І про звучання – так, ви отримаєте краще (і навіть “те саме” бажане) звучання за більші витрати – витрати часу, нервів і ресурсів. Але хіба не для цього існують захопленості?
Посилання на публікацію: https://t.me/maysternya_molphara/16